ЛЕЩУК НАТАЛІЯ КОНСТЯНТИНІВНА

закінчила РДГУ,стаж роботи 21 років,
"спеціаліст вищої категорії

Педагогічне кредо

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими -

це зробити їх щасливими

Оскар Уайльд

МОЄ ПЕДАГОГІЧНЕ ПОРТФОЛІО..

Перший український сайт для батьків та дитячих психологів (пропонуємо переглянути)

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ?

Психолог у дитячому садку – це перш за все знаюча і глибоко розуміюча дитину людина, яка володіє  загальними закономірностями та віковими особливостями психічного розвитку дитини.

Основні функції психолога в  закладі пов’язані з охороною фізичного та психічного здоров’я дитини, із створенням умов, які сприяють їх емоційному благополуччю і забезпечують вільний та ефективний розвиток здібностей кожної дитини. Реалізація цих функцій пов’язана  із співпрацею як з дитиною, так і з її батьками та педперсоналом ЗДО.

Психолог ЗДО бере участь у виховному процесі загалом, виступає в якості компетентного і доброзичливого консультанта дорослих (батьків, педагогів) та дітей. З батьками в дитсадку проводяться: консультації (які надаються індивідуально та в групах), лекторії, круглі столи, виступи на батьківських зборах. Співпраця з дітьми проводиться в індивідуальному порядку та у групах.Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО

Карантин і зарахування дітей   до 1-го класу в 2021 році...

На порозі першого класу. Пам’ятка для батьків

КАРАНТИННЕ ЗАСПОКІЙЛИВЕ ДЛЯ БАТЬКІВ

від Светлана Ройз

Локдаун не додає працюючим батькам ресурсу, на жаль( Дітей вдома якось треба займати, вчити і "розважати", аби хоч трохи попрацювати в "тиші". А ще є рутина, побут... та й себе і дітей треба нагодувати.

Почитайте ці заспокійливі і підбадьорливі факти від психологині Світлани Ройз! Текст заряджений, аби батьки могли видихнути і переконатися, що ми всі "достатньо хороші" і зможемо пережити цей локдаун.

- Навіть, якщо дитина просидить 4 години біля телевізору під мультики (за її віком), а ми, батьки, за цей час встигнемо хоч трохи відпочити - і повернемося до неї адекватними - нічого страшного з дитиною не трапиться. (Але, звичайно такий марафон з мультиків має бути не кожен день )

- Якщо дитина не поїсть кілька днів супер-пупер корисної їжі, а з'їсть кілька разів пельмені і макарони - а дорослі зможуть "видихнути" - буде дуже добре.

- Якщо ми не будемо розважати дитину - вона через якийсь час навчиться займати себе сама - і навчиться насолоджуватися власною компанією, і бути творчою.

- Весь час повторюю - дитина впорається з 30-40% нашої неадекватності. Але для того, щоб бути адекватними інші 60-70% часу - нам важливо про себе піклуватися.

- Дитина буде (може бути) в замкнутому просторі більш агресивна і гіперактивна. Тож вона намагатиметься всі ці емоції скинути на нас. Наша мантра на час карантину (та й на всі часи): "Я-досить-хороша-мати(батько)! А поведінка дитини зараз не пов'язана з нашою батьківською компетентністю."

- Дітям важливо сваритися, битися, вчитися ділити територію, відстоювати кордони. Це їм необхідно для дорослішання. Ідеальні взаємини - навряд життєздатні. У відсутності інших дітей поруч - зараз наші діти або будуть більш співпрацюючими вдома, або навпаки - конфлікти посиляться. Наша стратегія в конфліктах дітей - не бачили, що відбувається - не можемо робити висновок. Покарання, яке дитина не вважає справедливим - марне і небезпечне. Ставимо всім учасникам конфлікту запитання - Що сталося?, запитуємо про почуття. (Якщо вміють писати, краще нехай пишуть). Потім запитуємо: Як плануємо в майбутньому діяти, щоб ситуація не повторювалася? Записуємо на аркуші, ставимо підписи, вішаємо на видному місці. (Іноді спрацьовує з першого разу, іноді потрібно багато повторень і нагадувань.)

- Те, що я пояснюю і показую дітям наочно: якщо в будь-який пакет намагатися впхнути багато всього, він порветься. Коли нас переповнюють емоції - вони будуть "проривати" пакет, і все одно будуть просочуватися. Яка емоція наповнює твій "пакет"? (Це і для дорослих, і для дітей).

- Ми маємо пояснювати собі і дітям: є різниця між емоціями і поведінкою. Ми можемо "переживати" емоцію. Але не маємо права завдавати шкоди - ні собі, ні іншим.

- Для профілактики конфліктів дуже важливо, особливо зараз, щоб у всіх членів сім'ї з'явилося щось "своє" - що інші беруть або торкаються тільки з дозволу. Свій плед (навіть в однокімнатній квартирі допомагає відчути себе наодинці і в безпеці).

- Дитині, навіть найменшій, шкідливо, коли 24 год своєї уваги ми направляємо на неї. Не потрібні ми їй стільки. Їй важливо мати можливість подбати і про нас. Іноді з власного дозволу побути вразливими - виростає сила інших.

- Навіть найменшій дитині - з 3 років - важливо мати свої обов'язки в сім'ї. (Наприклад, наш малюк відповідав за виливання води з мильниці, щоб мило не розмокало ) Зараз важливо перерозподіляти обов'язки.

- У мене немає відповіді: як дітям обходитися без повітря і руху - це потреба здорового розвитку! Потрібно гуляти, вигулюватися і вибігуватися!

-І я усвідомлено нічого не пишу про школу. Школа - тільки частина життя дитини. Саме зараз - точно не найважливіша.

Ми точно впораємося

Чого бояться діти? Це залежить від віку дитини.

У рік малята бояться оточуючого середовища, сторонніх людей, віддалення від матері.

Від 1 до 3 років – темряви, дитині страшно залишатися одній, бувають також інші страхи.

Від 3 до 5 років у дітей зустрічається страх самотності, темряви, замкненого простору, казкових персонажів (як правило, в цьому віці вони асоціюються з реальними людьми).

Від 5 до 7 років переважають страхи, пов’язані зі стихіями: пожежею, глибиною і т. п., боязнь батьківського покарання, тварин, боязнь страшних снів, втрати батьків, боязнь заразитися якоюсь хворобою.

Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім"я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв"язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

Грайте зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

Дитячий психолог: статті, консультаціїhttp://mir-detej.kiev.ua

«Як не треба готувати дитину до школи»

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажан­ня вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання. Накопичення цих передумов — непроста справа.

Що ж можна і чого не можна робити до школи?

• до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти його денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;

• оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;

• проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

• прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати,

• думати, осмислювати побачене і почуте;

• навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;

• вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей — дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення.

За допомогою  розвиваючих занять, психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості( увагу, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення). Найчастіше психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.

Корекційно-відновлювальна робота За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п. Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

• Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.
• Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви його любите.
• Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.
• Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.
• Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми